Час шалено летить і летить...
Час шалено летить і летить.
В обох скроні давно посивіли.
Ти дала мені крила злетіть,
у тебе завжди черпав я силу.
Погляд твій бездонний такий.
Горять наче зірки твої очі.
Голос твій — наче вітер легкий.
Ти — як світло у темряві ночі.
Ти у дні тих найважчих часів
Мені рідною стала, як мати.
Без тебе не було б цих рядків,
Не було б навіть що згадати.
© Николай Хмеленок, Дом Поэта, 25.09.2025
Свидетельство о публикации: Q-VK № 534456526
Нравится | 0
Cупер | 0
Шедевр | 0
