Стоять нерухомо зiрки...
Стоять нерухомо зiрки
Вiками в височинi.
I нiжно одна на одну
Дивляться сумно вони.
Чарiвною мовой вони
Таємницi шепочуть свої.
І жоден у свiтi фiлолог
Не може збагнути її.
Лиш я цю мову зiрок
На все життя осягнув.
Адже коханої вид
Менi словником служив.
5.02.96
© Николай Хмеленок, Дом Поэта, 01.10.2025
Свидетельство о публикации: I-TU № 029285324
Нравится | 0
Cупер | 0
Шедевр | 0
